розтягати

-а́ю, -а́єш і розтя́гувати, -ую, -уєш, недок., розтягти́ і розтягну́ти, -тягну́, -тя́гнеш; мин. ч. розтя́г, -ла́, -ло́ і розтягну́в, -ну́ла, -ну́ло; док., перех.

1) Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром. || безос. || Розпрямляючи, класти, розташовувати на чому-небудь. || Розсовуючи або розгладжуючи, робити тонким.

2) Пошкоджувати (сухожилля, зв'язку і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін.

3) Простягати, випрямляючи, випростуючи що-небудь.

4) Розташовувати довгим рядом, розміщувати в одну лінію. || Робити надто довгим.

5) Подовжувати, робити тривалішим (час, строк дії чого-небудь, користування чимсь і т. ін.). || Навмисно повільно, протяжно вимовляти (звуки, слова).

6) Розносити, розбирати що-небудь одне за одним або частинами, у кілька заходів, у різні місця. || розм. Виносити, забирати потай частинами.

7) розм. Відтягати одне від одного; розбороняти.